ЧАТ-БОТ “КІБЕРПЕС” ДЛЯ ДОПОМОГИ У БОРОТЬБІ З КІБЕРБУЛІНГОМ

Міністерство цифрової трансформації у співпраці з ЮНІСЕФ та за інформаційної підтримки Міністерства освіти і науки України, Координаційного центру з надання правової допомоги та Міністерства юстиції України випустило чат-бот “Кіберпес”.
Чат-бот у Telegram і Viber допоможе дізнатись, як визначити кібербулінг, як самостійно видалити образливі матеріали з соціальних мереж, а також куди звертатись за допомогою.
Більше інформації на сайті МОН
 
Тютюнопаління: статистика 2019
  • Зберігається зниження тенденції поширення куріння серед учнівської молоді.
  • Половина опитаних респондентів (50,5%) мають досвід куріння хоча б один раз у житті.
  • Кожен десятий підліток (10,2%) має досвід вперше викуреної сигарети у віці 9 років або молодше.
  • Куріння сигарет залишається поширенішим серед учнів/студентів ЗПТО та ЗФПО.
  • Кожен п’ятий респондент (19,6%) має сформовану звичку куріння сигарет щодня.
Як тютюнопаління впливає на ваше тіло [TED-Ed]

Обработка видео...

«Європейське опитування учнів щодо вживання алкоголю та інших наркотичних речовин – ESPAD 2019»
важливе про здоров'я

Про репродуктивне

здоров'я підлітків

14 фактів про здоров’я людини та стимул до здорового способу життя

Обработка видео...

Мультик про Зависимость(Анимация)

Обработка видео...

Міфи та факти про наркозалежність
Згідно з визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я, наркотик – це хімічний препарат, що викликає у людини нечутливість до болю, ступор або кому. В сучасному суспільстві існує безліч вигадок, з допомогою яких наркозалежні люди намагаються виправдати свою пристрасть. В більшості своїй, вони не праві. Не слід зменшувати небезпеку наркоманії. За статистикою більше 5% населення земної кулі у віці від 15 до 60 років вживає заборонені речовини. І з кожним роком хворих стає все більше. Важливо знати, що будь-який наркотик – це короткий шлях до смерті. Не існує чинників, що виправдовують процес самознищення. Розглянемо популярні міфи і легенди про наркотики.
 
«ГАРЯЧА ЛІНІЯ» З ПОПЕРЕДЖЕННЯ  ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА
В Україні працює державна «гаряча лінія»  з попередження домашнього насильства.
Сервіс цілодобово доступний за номерами 15-47, 0 800 500 335.
Дзвінки є  безкоштовними зі стаціонарних та мобільних телефонів, анонімними та конфіденційними.
На «гарячій лінії» надаються юридичні, психологічні та інформаційні консультації чоловікам та жінкам щодо питань попередження та протидії домашньому насильсту, протидії торгівлі людьми, питань, пов’язаних з ґендерною дискримінацією та ґендерним насильством, тощо.
У разі нагальної потреби щодо виклику поліції, необхідно звернутися за номером 102.
У м. Житомирі працює мобільна група з протидії домашньому насильству «ПОЛІНА».
 
Небезпечне селфі
У сучасному світі фото стало невід'ємною частиною життя людини. Соціальні мережі заповнені мільйонами фотографій, переважно зробленими самостійно. Таке явище вже має власну назву - Селфі.
Селфі - різновид автопортрета, який полягає в фіксації самого себе на фотокамеру, на камеру мобільного телефону, планшета, іноді за допомогою дзеркала або монопода.
Слово «Селфі» стало популярним вперше на початку 2000 року, а потім в 2010 році.
Селфіманію називають хворобою XXI століття. Діти готові ризикувати здоров'ям і життям заради схвалення незнайомих людей у соцмережах.
В чому полягає небезпека Селфі?
Коли людина намагається сфотографувати сама себе, у неї розсіяна увага, втрачається рівновага, вона не дивиться на всі боки і не відчуває небезпеки.
Необдумані екстремальні Селфі небезпечні для життя!
КОЖЕН день в світі відбувається кілька смертей селфіманів... Бажання зробити селфі «не таке, як у всіх» часто призводить до безглуздої смерті. Можна захопитися і не помітити небезпеку. Немає повернення назад. На пам'ять рідним залишається тільки кадр. І він - останній!
Пам 'ятайте, наскільки цінне Ваше особисте та унікальне життя!
Робіть селфі, переконавшись, що ви перебуваєте в безпечному місці і вашому життю нічого не загрожує!
“Селфі" - це всього лише спосіб зафіксувати момент.
Фото, в якому людина сама себе фотографує, не має ніякого сенсу. Будь-яке фото повинне носити пам'ятний характер. Воно потрібне для того, щоб нагадувати про місце, в якому було зроблено, про людей, які були в той момент з тобою, і те, які емоції ви разом відчували.
За матеріалами: https://www.oblenergo.kharkov.ua/sites/default/files/pdf/knyga_bezobastnoe_selfy_a4_v_kryvyh_1.pdf
ЗАБОРОНЕНО РОБИТИ СЕЛФІ
  • під час грози, атмосферних опадів
  • на воді, в лодці
  • у вікні, на балконі, на карнизі
  • зі зброєю в руках
  • з хижаками
  • на фоні опор ліній електропередачі, трансформаторних підстанцій та інших енергетичних об'єктів
  • на висоті: на даху будинків чи споруд
  • на дахах поїздів, локомотивів, вагонів, а також на конструкції мостів
  • в зонах підвищеної небезпеки: на проїжджій частині та залізниці
  • під час руху за кермом автомобіля, на мотоциклах
 
Безпека дитини в дорослому світі

­­­­

 
ПРАВА ДИТИНИ
                                                                                   Джерело фото: https://www.pinterest.ru/pin/638244578413720025/ 
                                                                                   Джерело фото: https://www.pinterest.ru/pin/638244578413720025/ 
Конвенція «Про права дитини» – міжнародний правовий документ, у якому закріплені гарантії прав дитини. Він поєднав у собі високі соціально-моральні та правові норми міжнародного стандарту й педагогічні основи спілкування дорослих із дітьми. Конвенція складається з преамбули і 54 статей. Усі статті можна згрупувати у три основні блоки:
І. Статті 1-41: основні статті, що визначають права дитини та обов’язки держав-сторін, які ратифікували Конвенцію.
ІІ. Статті 42-45: процедури моніторингу запровадження Конвенції.
ІІІ. Статті 46-54: формальні положення, які регламентують порядок, коли Конвенція набуває чинності.
Права дитини згідно з Конвенцією:
Стаття 2. Всі діти є рівними у своїх правах.
Всі діти, незалежно від їхньої раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, соціального походження – рівні у своїх правах. Держава не може порушувати жодне з прав. Держава має активно пропагувати права дитини.
Кожна дитина світу становить надзвичайну цінність не лише для своїх батьків, а й для всього світу тому, що вона унікальна й іншої такої немає і не буде.
Стаття 3. Всі діти мають право на любов та піклування.
Усі дії щодо дитини повинні виконуватися в інтересах дитини. Якщо рідні, або ті особи, які несуть відповідальність за дитину, недбало виконують свої обов’язки, держава має забезпечити дитині належний догляд і піклування.
Кожна четверта дитина у світі живе у небезпечних, нестабільних умовах.
Стаття 6. Невід’ємне право дитини на життя.
- Всі діти мають невід’ємне право дитини на життя.
- Життя кожної дитини є найціннішим не лише для батьків.
- Кожна держава повинна забезпечувати виживання та здоровий розвиток дітей – своїх маленьких громадян.
Сьогодні у світі проживає 7 млрд. жителів, четверта частина яких – діти і підлітки.
Стаття 7. Право дитини на ім’я та громадянство.
Дитина реєструється зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім’я і набуття громадянства, а також, наскільки можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.
Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов’язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.
Статті 12-13. Всі діти мають право вільно висловлювати свою думку.
Кожна дитина може вільно висловлювати власну думку та погляди, причому цим поглядам повинна приділятися увага при вирішенні будь-яких питань, що стосуються цієї дитини.
Власна думка кожної дитини має для суспільства таку ж вагу, як і думка дорослої людини. Вчені довели, що діти, маючи невеликий життєвий досвід і рівень знань, успішно вирішують важливі завдання, витрачаючи на це менше часу, ніж дорослі. І вже тому заслуговують на повагу.
Стаття 15. Діти мають право на об’єднання.
Дитина має право зустрічатися з іншими людьми, вступати до асоціацій, об’єднань, або ж створювати їх.
В Україні зараз існує понад 400 громадських об’єднань, які працюють для дітей і разом з дітьми. В нашій державі діє спеціальний закон про молодіжні та дитячі громадські організації.
Стаття 16. Всі діти мають право на особисте життя.
Діти мають право на захист від втручання в їх особисте та сімейне життя. Не можна втручатись у листування дітей, порушувати їх честь та гідність.
Стаття 17. Всі діти мають право на інформацію.
Держава забезпечує доступ дитини до інформації і матеріалів з різних джерел, особливо з джерел, які сприяють належному розвитку дитини. Наприклад, телебачення, радіо, газети, дитяча література, інформація рідною мовою, а також інформація і матеріали з міжнародних джерел.
Держава також запобігає розповсюдженню та впливу шкідливої інформації.
Щороку в Міжнародний день дитячого мовлення, який припадає на середину грудня, понад 2000 теле- і радіокомпаній світу роблять все для того, щоб це право стало реальністю для дітей. Постійно зростає кількість дітей, які беруть участь у керівництві радіохвилями і демонструють свої таланти усіма можливими засобами.
 Статті 20, 21, 25. Турбота про дітей-сиріт та дітей, які перебувають поза сім’єю.
Держава повинна забезпечувати захист дитини, яка позбавлена сім’ї. держава має забезпечити дитині належний догляд відповідно до своїх національних законів: усиновлення, передачу на виховання до прийомної сім’ї, або до відповідних установ по догляду за дітьми.
Усиновлення дитини в іншій країні може розглядатися за умови, коли не існує інших, кращих можливостей для дитини в межах країни.
Сьогодні в Україні більше 100,7 тис. дітей-сиріт і позбавлених батьківського піклування. Це найвищий гіркий показник по всій Європі.
169 тисяч дітей проживають у неблагополучних сім’ях. Щорічно від 7 до 10 тисяч дітей втрачають батьків внаслідок позбавлення останніх батьківських прав.
Стаття 23. Особлива турбота дітям-інвалідам.
Кожна дитина-інвалід має право на особливий догляд, освіту та підгото
вку для повноцінного, гідного життя в умовах, які забезпечують їй максимальну самостійність та нормальну участь у житті суспільства.
В Україні майже 120 дітей із кожних 10 тисяч є інвалідами і ці цифри постійно зростають через зниження рівня медичного обслуговування, складні соціально-економічні та несприятливі екологічні умови.
У загальноосвітніх навчальних закладах України навчаються понад 100 тисяч дітей з особливими потребами.
Стаття 24. Всі діти мають право на охорону здоров’я.
У дітей є право на медичну допомогу. Держава повинна домагатися повного здійснення цього права. Осо
блива увага повинна приділятися зниженню рівня смертності дітей і немовлят, наданню необхідної медичної допомоги, проведенню профілактичних хвороб.
Щороку у світі від хвороб вмирає до 5 млн. дітей, з них 3,5 млн. – від хвороб, які можна вилікувати. В Україні із 1000 новонароджених 22 дитини вмирає, не досягши 5-річного віку. Багато неповнолітніх дітей в нашій країні – діти з різними хронічними захворюваннями.
Стаття 27.  Всі діти мають право на належне харчування, житло, одяг.
Кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини. Обов’язки держави полягають у тому, щоб створити відповідні умови для реалізації цієї відповідальності.
У світі 10% населення, переважно жінок і дітей, змушені жити менш ніж за 1 долар на день. У багатьох країнах 10% дітей живуть нижче межі бідності. 30% дітей віком до 5 років страждають від сильного чи середнього недоїдання.
Стаття 28. Всі діти мають право на освіту.
Стаття 29. Право дітей на розвиток талантів.
Кожна дитина має право на освіту. Держава повинна забезпечити безкоштовну обов’язкову початкову освіту. Держава також має забезпечити доступність середньої та вищої освіти на підставі здібностей кожної дитини.
Освіта має бути спрямована на розвиток особистості, таланту, розумових та фізичних даних дитини. Освіта повинна готувати дитину до активного дорослого життя, виховувати повагу до батьків, культури та національних цінностей країни, до навколишньої природи.
Сьогодні у світі налічується біля 72 млн. дітей, позбавлених права на освіту.
Стаття 31. Всі діти мають право на відпочинок.
Кожна дитина має право на відпочинок, дозвілля та розваги, брати участь у розважальних заходах, у культурному житті, а також займатися мистецтвом.
Діти мають особливе право – право на гру, адже, граючись, вони пізнають світ, розвиваються і готуються до дорослого життя.
Стаття 32. Економічна експлуатація.
Жодна дитина не повинна бути примусово залученою до праці.
Держава повинна захищати дитину від тих осіб, які, заробляючи гроші, використовують дитячу працю. Діти мають бути захищені державою від небезпечної та важкої праці. Законодавство держави встановлює мінімальний вік дитини для прийому на роботу і необхідні вимоги щодо тривалості робочого дня. Діти мають право бути захищені від усіх форм експлуатації, яка завдає шкоди їхньому добробуту.
Близько 250 млн. дітей у країнах, що розвиваються, працюють. Багато з них – на шкідливому і виснажливому виробництві. Їхні найелементарніші права, здоров’я і саме життя, як правило, перебувають під загрозою. Кожна дитина має право на захист у тих випадках, коли їй доручається робота, яка може потенційно загрожувати її здоров’ю.
Стаття 35. Викрадення, торгівля та контрабанда.
Держава повинна не допускати викрадення дітей, торгівлі чи контрабанди ними.
Стаття 36. Держави-учасниці захищають дитину від усіх форм експлуатації, що завдають шкоди будь-якому аспекту добробуту дитини.
Статті 37, 39. Насильство та недбале поводження з боку сім’ї чи опікунів.
Жодна дитина не може бути піддана тортурам, жорстокому поводженню та покаранню, незаконному арешту.
У випадках, коли дитина все ж постраждала, держава повинна забезпечити їй відповідну соціальну реабілітацію та лікування.
© 2019-2020 рік